«24 години челлендж»

Сучасне покоління молоді захопила нова екстремальна гра під назвою «зникнення на 24 години» або «24 години челлендж» (з англійської мови challenge перекладається як виклик, випробування).

Суть розваги полягає в тому, що підліток раптово зникає з дому, ховається вночі в публічних місцях, а тоді свої фото під час такої пригоди викладає у соціальних мережах.

Таке, так би мовити, хобі виникло у США рік тому, коли четверо американських підлітків розмістили відео про своє нічне переховування у великому торгівельному центрі.

Згодом ця гра поширилась, докотилась до Росії, Білорусі. В Україну новий небезпечний флеш-моб прийшов уже в модернізованому вигляді. За правилами гри підліток повинен один не просто сховатись, а зовсім пропасти на 24 години. Та ще й так, щоб ніхто навіть не міг знайти його упродовж доби.

А вибір місця для гри в екстремальні хованки досить широкий: кінотеатри, школи, зоопарки, торгівельні центри, театри тощо.

Якщо звернутись до соцмереж, то можна побачити відео із записами і школярів, і студентів про те, як вони задля розваги переховуються на різних об’єктах.

Яскравими прикладами гри «зникнення на 24 години» є відео 18-річного блогера з м. Києва (він ніч провів у одному із столичних торгівельних центрів) і 10-літньої дівчинки з м. Дніпра, яка в січні цього року сховалась у школі, а все місто її розшукувало.

Чи можна убезпечити дитину від захоплення новим небезпечним флеш-мобом і як бути в ситуації, коли підліток не повернувся додому?

Психологи констатують, що сучасні батьки спілкуються з дітьми близько 17 хвилин на добу.

Тому вкрай важливо якомога більше уваги приділяти своїм дітям.

Звертайте увагу, бодай, на найменші зміни у поведінці та настрої дитини. Намагайтеся убезпечити дитину від впливу незнайомих чи агресивних компаній.

Якщо ж дитина не повернулась додому, повідомте в поліцію. А самі ведіть паралельний пошук у місцях її імовірного перебування. Крім цього, терміново поспілкуйтесь з товаришами і знайомими вашої дитини.

Шановні батьки! Останнім часом соціальні мережі заполонили різні екстремальні ігри, які диктують дітям свої небезпечні правила чи випробовування .

Тому не забувайте, що довіра між батьками та дітьми - запорука від зникнень і необачних витівок.


Смерть замаскована у грі.

Сучасне покоління людей нероздільно пов’язане з інформаційними технологіями, які впливають на всі сфери суспільного життя, на всіх і на кожного. Діти - не виняток, адже перебувають під впливом нескінченного потоку інформації, який лине з екранів телевізорів, комп'ютерів.
Але обсяги цієї інформації у багато разів перевищують можливості дітей сприймати її.
Статисти підрахували, що навіть 5-річні діти не відходять від телевізорів у середньому до п'яти годин на день. А що вже й казати про старших! У їх розпорядженні не тільки телевізор, а ще й комп'ютер. Він притягує як магніт й міцно утримує в своєму полоні. Діти з головою поринають в ігровий світ. А надмірне захоплення телевізором, інтернетом, комп'ютерними іграми веде до втрати відчуття реальності. Це впливає на сприйняття цінності життя, розмиває межу між життям і смертю. Захоплюючись комп'ютерними іграми з безкінечною стріляниною, дитина-гравець ототожнює себе з віртуальними героями, вважаючи себе такою ж непереможною, невразливою та здатною до оживання після чергового смертельного поранення чи загибелі.

Тому підлітки й не вбачають ніякої небезпеки у тих іграх, які останнім часом заполонили соціальні мережі. Йдеться про удушення.

Механізм гри полягає у затисканні сонної артерії на шиї дитини, через що наступає короткочасна непритомність та галюцинації і гравець відчуває ейфорію. Такі забавки мають багато назв: «На сьомому небі», «Космос», «Собачий кайф», «Блакитна мрія», «Космічний ковбой», «Гра у хустинку» тощо.

І хоч у назві останньої фігурує хустинка, це не означає, що тільки її використовують підлітки для досягнення ейфорії. У хід ідуть також мотузки, ремені, шнурки, рушники, шарфи, повідки тощо. Тому батьки повинні звертати особливу увагу на місце знаходження подібних речей.

На те, що дитина схильна до небезпечних розваг також можуть вказувати:

ознаки замкнутості, безпорадності, відчаю, дратівливості, пригніченості, поява девіантних друзів або проблемної компанії, розсіяна увага, падіння успішності, почервонілі білки очей, хворобливий рум’янець, втрата концентрації, уповільнення рухів і реакції, сліди на шиї, скарги на головні болі, слабкість у тілі тощо.

З'ясувати причини виникнення таких ознак може лише фахівець, тому батьки повинні негайно проконсультуватися з медиками.

Крім того, необхідно оточити дитину увагою, турботою і любов'ю. Адже відомо, що сучасні батьки мало спілкуються зі своїми дітьми. Часто підлітків «виховує» вулиця, сумнівна компанія. Варто зазначити, що підлітки особливо чутливі до того, як сприймають їх однолітки. І для багатьох із них важливе визнання цінності їх особистості в очах однолітків. А потреба у самоствердженні настільки сильна, що заради визнання себе однолітками, підліток здатний на будь-які вчинки. То ж як не включитися у гру із шарфом на шиї, коли на тебе дивиться вся компанія?

Підлітки прагнуть отримати насолоду від гри не тільки в групах, а й на самоті.

Однак, незалежно від місця проведення розваг і кількості учасників, такі маніпуляції є вкрай небезпечними для здоров'я та життя дітей. Медики попереджають, що за миттєвою насолодою може наступити інсульт або навіть смерть. Трагічний випадок стався із семикласником м. Сміла, котрий так і не прийшов до тями під час небезпечної гри вдома.

Шановні батьки! З огляду на поданий матеріал не зайвим буде з’ясувати наскільки ваші діти обізнані із загрозами інформаційного середовища. Під час шкільних канікул будьте особливо пильними, дбайте про безпеку своїх дітей, бо саме в цей період в їх розпорядженні багато вільного часу, а відтак і різних спокус. Частіше спілкуйтеся з дітьми, обговорюйте їх невдачі та досягнення, пропонуйте свою допомогу. Не стійте осторонь переживань і проблем своїх дітей, із розумінням ставтесь до їх бажань. Оточуйте їх увагою і турботою. Адже дитині так важливо відчувати себе потрібною, любимою і захищеною від усіляких негараздів.


Зачепінг - небезпечне молодіжне хобі.

Сучасна молодь все активніше захоплюється екстремальними видами спорту. Це і мотогонки, стрибки з парашутом, паркур тощо. А особливої популярності останнім часом набуває нове хобі серед підлітків - так званий зачепінг. Якщо казати коротко, зачепінг (зацепінг, трейнсерфінг) - це проїзд у таких місцях, які до цього не пристосовані.

Зачепери (так називають себе прихильники екстремального катання) їздять не всередині вагона, а із зовнішнього його боку, на автозчепах вагонів, на поручнях і підніжках, на гальмівних майданчиках, міжвагонних буферах, на дахах потягів, у відкритих кузовах вантажних вагонів тощо.
Самі зачепери відносяться до цього заняття як до розваги чи способу безкоштовної поїздки.
Такий спосіб пересування не є чимось новим, адже ще до появи перших залізниць вже існувало явище проїзду на транспорті ззовні. І слід зазначити, що в 19 столітті такий проїзд у багатьох країнах не вважався порушенням.
У наші дні через надзвичайне переповнення поїздів зачепінг поширений у деяких країнах Південної і Південно-Східної Азії та Африки. Є й такі закордонні залізниці, де екстремальний спосіб пересування на транспорті - це звичайне явище, воно має легальний статус та інколи використовується як атракціон для туристів. У тих країнах, де зачепінг заборонено правилами користування він існує як екстремальне молодіжне хобі або ж як спосіб безкоштовного проїзду.
З європейських країн найбільш масового поширення зачепінг набув у Росії в Московській та Ленінградській областях, в Україні - на Київщині. Особливого розмаху досяг цей рух у нашій столиці, адже у розпорядженні зачеперів і метрополітен, і міські електрички, і приміські електропоїзди.
Зачепери, як правило, завчасно домовляються про зустріч через соціальні мережі, знімають свої трюки і розміщують в мережі Internet.
Найбільше зачепінг поширений на приміських електропоїздах. Але є ще ціла низка інших більш небезпечних його видів. Сюди відносять метро-серфінг - катання на поїзді метрополітену, трейнхоп - їзда на вантажних поїздах, андервагонрайдінг - проїзд під вагоном, зазвичай, на вагонних візках. Можна сказати, що фантазії зачеперів немає меж, бо ж вони катаються на дзеркалах, вікнах, збоку на дверях вагона; між вагонами; на передньому торці головного вагона чи задньому торці хвостового вагона тощо. І кожен із способів екстремального пересування має свою назву та ступінь небезпеки.
Часто причиною травмувань дітей та навіть їх смертей стає захоплення графіті, після чого, зазвичай, слідує так звана фотосесія на фоні створення своїх «шедеврів».
Але прикро, що самі зачепери не усвідомлюють небезпеки такого виду розваг. Адже існує ймовірність падіння з рухомого потягу і травмування чи навіть загибелі любителів цього хобі.
Та, мабуть, і не кожний знає, що напруга на контактній рейці становить 825 вольт. А щоб отримати ураження струмом на залізниці, не обов’язково хапатися за дроти. Залізнична електродуга за різних погодних умов може вразити на відстані до двох метрів.
Тому вживаються заходи щодо перешкоджання таким екстремальним розвагам молоді. В Україні зачепінг на залізницях загального користування карається штрафом у розмірі від 7 до 15 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (від 119 до 255 гривень) - ст.109 Кодексу України про адміністративні правопорушення. А на батьків, діти яких не досягли 16 років, складається адміністративний протокол (ст.184 Кодексу України про адміністративні правопорушення) за невиконання ними обов’язків щодо виховання своїх дітей.
У Німеччині на особу, яка займається зачепінгом можуть накласти штраф до 50 тис. євро.
Досить оригінальних заходів боротьби із екстремалами-мандрівниками вживають на індонезійських поїздах. Щоб запобігти катанню на дахах вагонів, їх заздалегідь покривають фарбою чи мастильними речовинами. Існують також окремі напрямки, де розміщуються спеціальні опори з підвішеними на них бетонними кулями, що можуть завдати шкоди необачним мандрівникам або збити з даху вагона.
Нерідко засоби масової інформації повідомляють не тільки про факти отримання тяжких травм палкими прихильниками екстремальних поїздок, але й про випадки загибелі зачеперів.
З огляду на широкий розмах цього молодіжного руху батьки та педагогічні працівники повинні володіти інформацією щодо небезпеки захоплення дітей цим видом розваг і проводити профілактичні бесіди.

Кiлькiсть переглядiв: 71