• Ви знаходитесь тут:

  • Головна
  • Учнівська скарбничка

На уроці літературного читання опрацьовували казку Оксани Іваненко «Дід Осінник». Дітям запропонувала скласти власну казку про чарівного дідуся. Казки були різні, але в кожній відчувалася іскринка творчості.

Дід Осінник

Пролетіло тепле літечко. Настала дощова осінь. І прийшов з осінню Дід Осінник.
Він був не просто дідом, а чарівником. З його сірого капелюха йшов дощ. Його руки були просто незвичайні. Наприклад, він показав своєю правицею на клен - і кленові листочки стали золотими.
Та не всі чудеса Діда Осінника відразу побачиш…
Дар’я Присяжнюк

Чарівний дідусь

Настала красуня зима. Вона принесла дітям багато свят і розваг. Чекала зими і маленька дівчинка, яка мріяла про подарунки. Одного разу вона йшла через парк і зустріла сивого дідуся. Він попросив дівчинку допомогти йому піднятися з лави. Дівчинка з радістю погодилася. Вона навіть і не здогадувалась, що старенький дідусь був Святий Миколай, який допомагає і приносить подарунки добрим дітям.
Артур Гнєдой

Онучка Діда Мороза

У Діда Мороза і Баби Морозихи була онучка. Звали її Снігурочка. Це була дуже красива і добра дівчинка. Вона дружила з усіма лісовими мешканцями. Вона гралася з ними та читала їм казки.
А коли прийшов Новий рік, то Дід Мороз із Снігурочкою поїхали розносити подарунки дітям і звірятам.
І ми чекаємо подарунків!
Вікторія Ткаченко

Дід Осінник

У темному лісі жив Дід Осінник. У нього були три онуки: Вересень, Жовтень і Листопад.
Осінник завжди допомагає їм у підготовці до зими. З Вереснем Дід розмальовує листя дерев і траву, відправляє птахів у вирій. З Жовтнем проливає рясні дощі, на землю опускає густі тумани, осипає листя. З Листопадом Дід Осінник кличе морози і мокрий сніг.
І тоді вже спокійно може відпочивати, чекаючи на нову зустріч зі своїми онуками.
Віра Селюк

3-А клас, учитель Карпець Л.М.

Казка про Осінь

У наш садок завітала Осінь. У гарній кольоровій сукні, червоних чобітках, барвистому віночку і золотому намисті. Порум’янила яблучка, позолотила листячко, полила грибочки, щоб росли швиденько. А вужам і їжачкам заспівала колискову- хай міцно сплять до весни та бачать солодкі сни. Помахала перелітним пташкам і побажала щасливого повернення навесні.
Разіньков Михайло

Йшов собі лісом Їжачок та спіткнувся об грибок, покотився клубочком по золотому килимку, аж під деревом Зайчик сидить.
--Зайчику, Зайчику, ти не знаєш, чому це листя опадає з дерев?
--Я не знаю, давай запитаємо у Білочки!
Білочка теж не знала і порадила запитати у Мудрої Сови. До будиночка Сови вирушили втрьох. А Сова відповіла просто: Осінь прийшла!
Ярмоленко Захар

Жила -була Осінь. Були у неї три синочки: Вересень, Жовтень, Листопад. Вересень був плаксивий, але щедрий на дарунки. Жовтень був радісний, барвистий і лагідний. Листопад все бешкетував, зривав з дерев кольорове листя, що Жовтень фарбував. Осінь дуже любила своїх синочків, бо кожен з них був по-своєму особливий і дорогий матері.
Сидоренко Сніжана

Осіння казка

Мураха пролазила під деревом. Зненацька на неї впав велетенський золотистий листок. Подумала, що на неї впав шматок Сонця. Вона швидко вибралася з-під листка і побігла до тітоньки Сови запитати,що це було. Стара птаха розповіла маленькій мурасі, що це
прийшла у гості пані Осінь.
Ткаченко Вікторія

Жив собі цар Рік. І було у нього чотири дочки: Зима, Весна, Літо і Осінь. Кожна з них господарювала на землі три місяці. Настала черга Осені. Вона відправила птахів у вирій, зібрала багатий урожай, розфарбувала дерева у парках, садках і лісах, закрила небо холодними дощовими хмарами… А тут уже і Зима проситься господарювати.
Яковлєв Максим

Осінь і Зима

Жили дві сестри Осінь і Зима. Зима заздрила Осені, що та першою приходить на Землю, і вирішила вкрасти в Осені її чарівну скриньку, де лежали осінні фарби, кольорове листя та дощові хмари. І коли мала наступити Осінь, Зима відкрила свою скриньку. А там були вітри, морози, метелиці… Перелітних птахів засипало снігом, річки та озера замерзли, урожій замело, люди похворіли… Осінь злякалася, звернулася до сестер Весни і Літа допомогти відшукати Осінню скриньку. Гуртом вирушили до Зими і просили її припинити свої витівки. Зима погодилась, коли сестри відгадають загадки:
« Хто наткав полотна аж від лісу до вікна?»
«Перша сестра-від квітів рябіє,
Друга сестра-палить як вогнище,
Третя сестра-від дощів мокра,
А четверта сестра- сувора.»
Ох і злиться Зима, що загадки її відгадали, але скриньку, як і обіцяла, віддала. Тепер все, як треба: кожна сестра приходить у свій час.
Половко Наталія

Кiлькiсть переглядiв: 1189