Сім’я – це простір без насильства.

Щоб дитина стала людиною, батьки повинні стати опорою та гарантом його гармонійного особистісного становлення. Перед батьками постають питання: “як виховувати?”, “як привчити дитину до дисциплінованості?”, “чи треба карати за провину?”. На жаль, іноді батьки забувають, або не усвідомлюють межі між дисципліною та тим, що зветься “домашнім насильством”.
Насильство в сім’ї – це будь-які умисні дії фізичного, сексуального, психологічного чи економічного спрямування одного члена сім’ї по відношенню до іншого члена сім’ї, якщо ці дії порушують конституційні права і свободи члена сім’ї як людини та громадянина і наносить йому моральну шкоду, шкоду його фізичному чи психічному здоров’ю. (Закон України “Про попередження насильства в сім’ї”, розділ І, ст. 1).
Домашнє насильство – це система поведінки, а не окремий випадок!
Отже, перш ніж карати дитину “за щось”, “для чогось”, зрозумійте: не можна примусити дитину щось зрозуміти – треба підвести її до розуміння того, як слід робити. Правильно виховати можна лише підвищенням рівня конкретної особистості, розвитком почуття її гідності, особливості, поваги до себе як Людини. Насилля породжує насилля. Покарання призводить до покарання. Це прояви жорстокого ставлення до дитини.

Сім’я має бути простором без насилля!


Насиллям у сім’ї є:

• нанесення побоїв;
• завдавання шкоди здоров’ю;
• знущання над дитиною;
• залякування дитини;
• порушення її статевої недоторканості;
• навіювання страху;
• перебивання дитини під час розмови;
• ізоляція дитини;
• контроль (обмеження) доступу до спілкування з ровесниками;
• ігнорування дитини;
• незадоволення основних потреб;
• використання дитини як засобу економічного торгу;
• погроза залишити дитину;
• погроза фізичною розправою;
• поводження з дитиною, як із прислугою;
• відмови в поінформуванні про важливі рішення в сім’ї.

Уникнення насильства

Рекомендації для учнів:

• з 14–ти років ти маєш право особисто звертатися в суд щодо порушень твоїх прав батьками;
• не соромся звертатись за допомогою до кваліфікованих спеціалістів, вчителів, соціальних педагогів, психологів, працівників прокуратури, кримінальної міліції у справах неповнолітніх;
• будь поінформованим та нагадуй батькам про існування твоїх прав (права дитини є таким ж, як і права дорослих, які є закріпленими в II розділі Конституції України);
• намагайся завжди шукати порозуміння з батьками;
• твої права в сім’ї в нашій державі захищають Сімейний кодекс України та Цивільний кодекс України.
Рекомендації для батьків:
• слідкуйте за дитиною;
• будьте послідовним;
• усно визначайте свої піклування та межі дозволеного;
• забезпечте фізичну безпеку, не залишайте дитину без нагляду;
• давайте настанови, а не карайте;
• приділяйте дитині свій час та увагу;
• беріть участь у житті дитини: іграх, шкільних заходах;
• залучайте дітей до своїх заходів;
• заохочуйте і підтримуйте;
• заохочуйте дітей займайтеся, чим їм цікаво;
• навчайте їх необхідних навичок;
• довіряйте дітям;
• поважайте почуття інших батьків.

Кiлькiсть переглядiв: 18